Біжан Шаропов

Позивний «Кажан»

Дата і місце народження:

7 жовтень 1989

м. Душанбе, Таджикістан

Дата і місце смерті:

13 квітень 2022

с. Борове, Харківська область

Військові нагороди:

Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)

БІОГРАФІЯ

Біжан Шаропов народився в Таджикістані, але разом із батьками із 1995 р мешкав у Києві. Закінчив кафедру біології природничого факультету НаУКМА. Пізніше навчався в аспірантурі Інституту фізіології НАН України і в 2019 році захистив дисертацію кандидата наук.  За спогадами його батьків та друзів, Біжан завжди відчував себе українцем та асоціював себе тільки з Україною, незважаючи на місце свого народження та походження батьків. Через свої погляди та переконання, брав участь у Революції Гідності, а в 2014 році воював на Луганщині в складі добровольчого батальйону «Айдар». Від самого початку ж повномасштабного вторгнення він повернувся до війська, і виконував бойові завдання в складі 11 ОРСП 112 бригади ТрО, брав участь у боях за звільнення Київщини, заходив у звільнений Чорнобиль, обороняв Ізюм. 13 квітня 2022 року його підрозділ потрапив в оточення біля Підлиману Харківської області і після виходу малих груп з цього оточення на зв’язок Біжан не виходив. Вважався зниклим безвісти, і тільки 28 лютого 2023 року було офіційно повідомлено про його смерть. Похований Біжан Шаропов на Алеї Слави Лук’янівського кладовища.

В 2016 році він разом з іншими ветеранами «Айдара» заснував приватну біотехнологічну компанію «Українські генетичні технології», яка спеціалізувалася на виробленні дешевих реактивів для біологічних лабораторних досліджень в Україні. Його діяльність не обмежувалась суто науковою та професійною. Окрім цього, Біжан також виступав з науково-популярними лекціями під час «Тижнів мозку» та в межах інших подібних подій та давав численні інтерв'ю з питань нейробіології та коронавірусної хвороби 2019, зокрема Громадському радіо.

Біжан Шаропов є автором низки наукових, публіцистичних та науково-популярних творів. Письменницький же шлях його, як автора художніх текстів почався з курсів письменницької майстерності для ветеранів АТО в 2017 році. В тому ж році вийшла збірка «Голос війни», куди увійшло його оповідання «У нас тут перемир’я». У 2018 році вийшов в фінал конкурсу «ProМинуле» з оповіданням «Вершник перший». Біжан мріяв написати книгу про війну.

Удостоєний звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

  • Фіналіст першого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле»
  • Подяка НАН України за участь в АТО як доброволець

ТВОРИ

  • Оповідання-спогад «У нас тут перемир'я»
  • Оповідання «Вершник перший»

ЦИТАТИ

«Стоїмо в місячному сяйві. На бетонній стіні — бездонні тіні від наших закутаних тіл»

«Згадую, як сьогодні в бункері весь день белькотіло радіо: «Українські військові дотримують… режиму тиші… за наказом Генерального штабу й особисто головнокомандувача…» 

Радіо… Голос із того краю світу. Але ми живемо на іншому, протилежному краю. Не в сенсі географії. Нас закинуто в якусь паралельну реальність. Довкола — нерозвідана пустеля.

Дика тьмутаракань, терра інкогніта. Глухомань. 

Гадаю, перші пілігрими в Новому світі почувалися приблизно так само, як і ми: чужі краєвиди, незвична їжа, ворожі індіанці.

І нікого навколо, лише дрібка своїх.»

’’

Мене Україна виростила, вивчила і виховала… Я — не таджик, я — українець.

ПОСИЛАННЯ

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)