БІОГРАФІЯ
Дмитро Войтюк народився 3 січня 1993 року в місті Сарни Рівненської області. З 2000 по 2010 роки навчався у Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Змалку вирізнявся загостреним почуттям патріотизму та лідерськими якостями. Хлопець рано пережив важку втрату — у 17 років пішов із життя його батько, якого Дмитро дуже поважав. У цей непростий період опорою для нього став рідний дядько.
Спорт був невіддільною частиною життя Дмитра. Спочатку він захоплювався футболом і баскетболом, а у випускних класах відкрив для себе бойовий гопак, згодом виборовши титул чемпіона України. Після школи здобув професію електромонтера в Сарненському професійному аграрному ліцеї (2010–2011) та продовжив навчання в Мирогощанському аграрному коледжі. З 2013 по 2016 роки навчався в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) за спеціальністю «Енергетика сільськогосподарського виробництва». Під час студентства активно виступав на всеукраїнських аренах: став майстром спорту з хортингу та кандидатом у майстри спорту з боксу (тренувався у колишнього чемпіона світу за версією WBA Юрія Нужненка, відвідував київський клуб SpartaBox). Певний час Дмитро працював у поліції міста Києва, а згодом — менеджером із продажу в ТОВ «Електросистеми України». У вільний час захоплювався релігією, історією України, любив куховарити та писав вірші. Разом із коханою дружиною Світланою виховував сина.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Дмитро Войтюк подбав про безпеку родини, перевізши дружину й сина до Сарн, а сам одразу записався добровольцем у територіальну оборону. Службу розпочав у лавах 104-ї окремої бригади ТрО ЗСУ, яка охороняла кордон із Білоруссю на Рівненщині. Пройшов шлях від командира відділення до командира 2-го взводу 1-ї роти. За зразкову службу, професіоналізм та внесок в обороноздатність країни був відзначений грамотами та іменним годинником від голови Рівненської ОДА.
У квітні 2023 року підрозділ Дмитра перекинули у зону найінтенсивніших боїв на Бахмутський напрямок. Там йому було присвоєно офіцерське звання молодшого лейтенанта. Посівши посаду командира взводу 60-го батальйону «Поліські вовки», Дмитро понад усе прагнув вберегти особовий склад, повторюючи: «Я так переживаю за своїх пацанів, щоб зберегти їх». На передовій, за декілька днів до загибелі, він написав пронизливий вірш про воєнне сьогодення, заповівши, щоб Україна квітла й жила.
3 червня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дачне Донецької області молодший лейтенант Дмитро Войтюк («Чечен») загинув унаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Разом із ним поліг його земляк та побратим Олексій Полін. Офіцеру назавжди залишилося 30 років.
Дмитра Войтюка поховали з військовими почестями на Алеї Героїв у рідному місті Сарни. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету, воїн був посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
У Героя залишилися дружина Світлана та маленький син, який продовжує чекати на татка.
