logo
search

пошук

Геннадій
Афанасьєв

Позивний «Тор»

Дата і місце народження:

8 листопад 1990

м. Сімферополь, АР Крим

Дата і місце смерті:

18 грудень 2022

с. Білогорівка, Луганська область

Видатні твори:

Військові нагороди:

Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (1 жовтня 2025, посмертно)

Орден «За мужність» III ст. (9 січня 2023, посмертно)

БІОГРАФІЯ

Геннадій Афанасьєв (1990–2022), позивний «Тор» Юрист, фотограф, громадський активіст, колишній політв'язень Кремля та захисник України.

Геннадій закінчив Таврійський національний університет (спеціальність «Право»), працював фотографом у Криму. Його активна громадянська позиція проявилася під час російського вторгнення на півострів у 2014 році. Він брав участь в акціях протесту, координував спротив окупації та записував відеоролики на підтримку єдності України, де декламував рядки Василя Симоненка: «Де зараз ви, кати мого народу?»

9 травня 2014 року Геннадій був викрадений спецслужбами РФ у Сімферополі. Його заарештували у справі «кримських терористів» (разом із Олегом Сенцовим). Через жорстокі катування — побиття, катування струмом та психологічний тиск — його змусили підписати неправдиві свідчення.

Однак 31 липня 2015 року на судовому засіданні Афанасьєв здійснив акт мужності: він публічно відмовився від усіх свідчень, заявивши, що вони були надані під тортурами. За цей вчинок він зазнав ще більших репресій у російських колоніях. Міжнародний правозахисний центр «Меморіал» визнав його політичним в'язнем.

14 червня 2016 року в результаті обміну Геннадій повернувся в Україну. Після реабілітації він присвятив себе боротьбі за звільнення інших бранців:

  • Працював спецпредставником МЗС України у складі громадської платформи зі звільнення політв'язнів.
  • Подав позов до ЄСПЛ проти Росії за катування.
  • Написав 80 колонок для «Крим.Реалії», які пізніше стали основою його книги «Піднятися після падіння» (2018).

З першого дня повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року) Геннадій став до лав Збройних сил України. Захищав Київщину у складі 130-го батальйону ТрО (241-ша бригада).

Геннадій Афанасьєв загинув 18 грудня 2022 року в бою під Білогорівкою на Луганщині. Похований у Києві, прощання відбулося в Михайлівському Золотоверхому соборі. У нього залишилися дружина та маленька донька.

НАГОРОДИ І ВІДЗНАКИ

26 липня 2024 року у місті Одеса вулицю Генерала Цвєтаєва перейменували на вулицю Геннадія Афанасьєва.

29 серпня 2024 року Київська міська рада перейменувала вулицю Костянтина Заслонова на вулицю Геннадія Афанасьєва.

’’

Наша інтуїція й почуття самозбереження завжди працюють швидше в надзвичайних ситуаціях. Небезпеку встигаєш помітити до фатального моменту. Так і я встиг побачити, як два ворожих солдати раптово виділилися з натовпу, маючи в очах лише одну мету, одну ціль ‒ мене. Вони рухалися впевнено, стрімко, швидко, усвідомлюючи свою силу, міць і безкарність. Вони виконували завдання, наказ, відданий із найвищих владних коридорів. Один ‒ широкоплечий, із татуюванням на плечі, в смугастій майці-матросці. Другий був високий, худорлявий і з короткою стрижкою. Мені дуже запам'ятався його автомат, який був закамуфльований під міський тип. У голові встигла промайнути думка ‒ бігти. Але куди? Скільки я зможу пробігти? Та й результатом такої втечі міг стати постріл. Вони зовсім поруч, відчув стиск міцних долонь на своїх плечах. І ось ‒ життя пролетіло за секунду перед очима. Але не так, коли з ним прощаєшся. Я знаю різницю... А так, коли тебе позбавляють свободи, свіжого повітря, Батьківщини і близьких тобі людей. Таке собі розуміння кінця.

Крим. Реалії. Геннадій Афанасьєв: Прийшли закони, за якими ти тепер ‒ ворог

title

© 2024 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramx

Де ваша література?

logo
0
search