БІОГРАФІЯ
Іван Парамонов народився в січні 1996 року в самому центрі Києва, на Печерську, де пройшло все його свідоме цивільне життя. У 2013 році закінчив Спеціалізовану школу №89 (нині — Київський ліцей №89 імені Григорія Цехмістренка). Вищу освіту здобув у Національному університеті харчових технологій. У 2021 році успішно завершив магістерську програму «Управління неприбутковими організаціями» в Інституті лідерства та управління Українського католицького університету (ІЛУ УКУ). Під час навчання за програмою академічної мобільності стажувався у Католицькому університеті Хорватії в Загребі, де досліджував досвід відновлення постконфліктних громад. Отримані знання використав для написання дипломної роботи та створення стратегії розвитку ГО «Майстерня мрії». За своє моральне, духовне та етичне лідерство Іван став стипендіатом престижної нагороди «Світло Справедливості».
Іван був видатною, творчою та пасіонарною особистістю. Окрім глибоких знань у сфері менеджменту, він мав тонку поетичну душу: писав вірші, наповнені чутливістю до людського болю (серед відомих творів — «Різнокольорова», «Біль»). Також глибоко вивчав історію та культурну спадщину України, захоплювався дослідженням міст, особливо цінував історію харківського будинку «Слово».
Громадську діяльність Іван розпочав ще у 2014 році як учасник Революції Гідності. Згодом став активістом загальнонаціональної ініціативи «Будуємо Україну Разом» (БУР) та співпрацював із ГО «Новий Донбас». Більшість його культурних, освітніх та урбаністичних проєктів були спрямовані на Схід України. Починаючи з 2015 року, Іван організовував волонтерські табори, відбудовував школи та відновлював зруйноване житло у Станиці Луганській, Щасті, Попасній, Бахмуті. У 2019 році став співзасновником та виконавчим директором громадської організації «Штука» (раніше — ГО «Майстерня ідеї»), метою якої було згуртування молоді Донеччини й Луганщини навколо сучасного українського культурного продукту.
З початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Іван розгорнув масштабну волонтерську діяльність. Регулярно возив гуманітарну допомогу військовим та цивільним у найгарячіші точки прифронтової зони (зокрема в Бахмут та Авдіївку) на придбаному за донати «Штукамобілі». Він одним із перших прибув до щойно звільненої Бучі, де спільно з литовськими партнерами координував встановлення модульних будинків для людей, які втратили житло. Також виступив ініціатором освітніх проєктів «Штукатони» (формат ідеатонів/хакатонів для молодіжних команд), які проходили у Києві, Львові та Дніпрі.
У лютому 2024 року Іван Парамонов ухвалив рішення добровільно мобілізуватися, оскільки «не міг дивитися з вікна, як його країна страждає». Пройшов спеціалізовані курси парамедика та оператора БПЛА. Служив на передовій у лавах 12-го окремого загону спеціального призначення 112-ї окремої Київської бригади територіальної оборони ЗСУ.
8 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку Іван загинув унаслідок смертельних осколкових поранень. Воїну було 28 років.
Поховали Героя на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. У нього залишилися батьки, сестра Олександра Москаленко та кохана дівчина.
Для вшанування пам’яті видатного випускника Інститут лідерства та управління УКУ заснував іменний стипендіальний фонд імені Івана Парамонова. ГО «Штука» ініціювала встановлення меморіальної дошки на його честь на Печерську біля будинку, де він народився та проживав.
