Іван
Жуков

Народився 10 квітня 1968 року на Рівненщині. Частину життя провів на Сході України: закінчив гірниче училище в Ровеньках та працював шахтарем у Луганську. Згодом повернувся на рідну Рівненщину, оселившись у місті Дубно.

Іван не проходив строкову службу в армії через стан здоров'я, проте з початком російської агресії восени 2014 року прийшов добровольцем до «Правого сектора». Оскільки через медичні показники шлях до ЗСУ був закритий, він обрав добровольчий підрозділ, вважаючи обов'язком захищати країну, а не «дивитися по телевізору, як гинуть молоді хлопці».

Бойовий шлях розпочав у січні 2015 року в селищі Піски у складі 5-го окремого батальйону ДУК ПС. Брав участь у найзапекліших боях, завжди намагаючись бути на передовій. З 2016 року воював у лавах Української Добровольчої Армії (УДА), був старшим позиції окремого легко-піхотного загону «Волинь». Побратими згадують його як досвідченого, виваженого воїна, який опікувався молодими бійцями.

Загинув близько опівночі 23 травня 2018 року під час бойового чергування на підступах до Донецька (Мар'їнка). Тіло героя було передано українській стороні після двох днів перебування у полоні бойовиків. Похований у Дубні.

«Там немає нічого доброго, але треба йти і захищати свою Батьківщину. У мене не було іншого вибору».

«Ми, як добровольці, з самого початку всі добре розуміли, що нас держава забезпечувати не буде. Ми їхали у невідомість».

«Рідні негативно сприйняли моє рішення піти воювати. Через це моя дружина мене покинула. Не змогла змиритися із тим, що маю воювати на Сході».