БІОГРАФІЯ
Олена Федорівна Чебоненко народилася 15 листопада 1979 року в місті Чорнобиль Київської області в сім’ї офіцера радянської армії та вчительки молодших класів. Її дитинство кардинально змінилося через Чорнобильську катастрофу 1986 року: родина евакуювалася спочатку до смт Любеч на Чернігівщині, потім до Білорусі (Клецький район), а згодом повернулася до Києва — бо не уявляли життя поза Україною, яка щойно здобула незалежність. У 2001 році з відзнакою закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобувши кваліфікацію юриста.
З 6 серпня 2012 року працювала в Департаменті з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України (підрозділ МВС), де відповідала за адміністративні процедури та консультації громадян. Паралельно активно волонтерила, демонструючи емпатію та відповідальність — допомагала з документами для переселенців і вразливих груп. Жила в Києві, де зберігала зв’язок із рідними та колегами, залишаючись патріоткою з глибоким усвідомленням трагедії Чорнобиля як символу боротьби з системою.
24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення, пішла пішки через весь Київ, щоб записатися до тероборони, залишивши кішку Шару батькам. Через два місяці отримала звання рядового та призначення стрільцем (позивний «Мара») у бойовому підрозділі ЗСУ. Розпочала службу з оборони столиці: тримала позиції в урядовому кварталі, облаштовувала укріплення в центрі міста під постійними обстрілами. Відмовлялася від будь-яких привілеїв, служила нарівні з чоловіками — несла варту, брала участь у вогневих контактах.
З весни 2022 року передислокована на схід: воювала на Харківщині та Луганщині, зокрема в боях лісистій місцевості під інтенсивними артилерійськими обстрілами. Останнім рубежем стало Сріблянське лісництво поблизу смт Діброва — тримала оборону на передовій, виконувала завдання з облаштування позицій. 30 березня 2023 року загинула від ворожого артилерійського обстрілу під час бойового чергування, закривши собою пораненого побратима. Посмертно нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Похована в Києві за участю побратимів і колег МВС.
Пам’ять про Олену Чебоненко вшановують у Книзі пам’яті МВС, на меморіальних сторінках ЗСУ та в київських медіа. Її історія — приклад відданості від юриста міграційної служби до фронтової захисниці, яка пережила Чорнобиль і віддала життя за Київ та Україну. Спільнота МВС та ЗСУ згадує її як принциповий, сміливий характер, що надихав на фронті.
