БІОГРАФІЯ
Сергій Коновал народився 29 травня 1992 року в Тернополі. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №19. Здобув вищу медичну освіту за спеціальністю «Стоматологія» в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського. Пізніше також здобув цивільний фах політолога у Західноукраїнському національному університеті. Активно займався спортом (зокрема, велоспортом) та грав на гітарі.
З юнацьких років Сергій присвятив себе громадській, вишкільній та культурно-просвітницькій діяльності. У 2020 році офіційно долучився до українського скаутського руху «Пласт» у Тернополі: пройшов крайовий вишкіл, став членом 5-го куреня УСП «Орден Хрестоносців» імені А. Шептицького, де здобув ступінь «Лицар», та виступав інструктором з військової справи для юнацтва. Скласти пластову присягу не встиг через постійну участь у бойових діях. Окрім цього, Сергій працював начальником відділу в Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі, виховуючи нові покоління патріотів.
Громадянський гарт пройшов під час Революції Гідності, звідки у березні 2014 року одразу вирушив на фронт. Маючи медичну освіту, розпочав свій шлях як бойовий медик та парамедик у складі добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК «Правий сектор». Паралельно брав участь у діяльності ГО «Білі берети». Захищав Україну у найгарячіших точках АТО/ООС: у Станиці Луганській, Пісках (поблизу ДАПу), Мар'їнці та Авдіївці. У 2016 році очолив 6-ту резервну сотню ДУК ПС у Тернополі, готуючи добровольчий резерв до великої війни.
У перервах між фронтовими ротаціями Сергій активно творив у цивільному житті. Працював кінооператором на тернопільському телебаченні, став оператором та співпродюсером важливих документальних і художніх стрічок про українських воїнів: «Трохи нижче неба» (про кіборгів Донецького аеропорту), «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», короткометражного циклу «Здобули вічне в бою» та музичного кліпу «Кожен з нас». У 2018 році виступив співорганізатором благодійного велопробігу «Чумацький шлях», здолавши 10 000 км через 25 штатів США та 5 провінцій Канади, щоб розповісти світові про російську агресію. Разом із побратимами заснував у Тернополі «Дім ветерана» — один із перших відкритих просторів для допомоги та адаптації захисників і їхніх родин.
У перший же день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, лейтенант Коновал разом із підлеглими добровольцями вирушив на фронт. Його підрозділ увійшов до складу ЗСУ як 2-га стрілецька рота «Сталева сотня» (2-й батальйон імені Т. Бобанича «Хаммера» 67-ї окремої механізованої бригади). Керував бойовими діями роти під час оборони Київщини, визволення Харківщини, у важких боях на Донеччині, під Бахмутом та на Лиманському напрямку.
На війні Сергій зустрів своє кохання — волонтерку Ольгу Данченко. Заради забезпечення підрозділу тепловізором Ольга продала власне авто, а згодом очолила патронатну службу роти. Разом вони створили бренд «Сталевої сотні», виготовляючи прикраси з відпрацьованих гільз для фінансування потреб ЗСУ. У січні 2024 року пара одружилася.
6 квітня 2024 року поблизу міста Часів Яр на Донеччині під час запеклих боїв за село Іванівське лейтенант Сергій Коновал загинув разом зі своїм заступником і другом Тарасом Петришиним («Химерою») внаслідок прямого влучання ворожого снаряда в командно-спостережний пункт (бліндаж). Герою був 31 рік.
Прощання із командиром відбулося на Майдані Незалежності в Києві, а поховали його 10 квітня 2024 року на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища в Тернополі. Посмертно Сергій був вшанований хвилиною мовчання в Сенаті американського штату Міссурі, а також визнаний Почесним громадянином міста Тернополя та всієї Тернопільської області.
Для збереження його чину дружина Ольга заснувала Фонд пам’яті Сергія Коновала. На його честь у Тернополі проводяться щорічні молодіжні військові вишколи, засновано іменні студентські стипендії, а письменниця Зоряна Биндас присвятила йому дитячу книгу «Норд і Сталева сотня». 4 жовтня 2025 року на Меморіалі козакам-добровольцям у Холодному Яру на Черкащині було урочисто відкрито скульптурний горельєф на честь Героя України Сергія «Норда» Коновала.
