БІОГРАФІЯ
Сергій Зубатенко був людиною-явищем, «мандрівним філософом» та безкомпромісним нонконформістом. Його життя було далеким від конʼюнктури та прагнення вигоди: він жив мистецтвом, подорожами та щирим людським спілкуванням. Сергій був майстром перформансу, проводив семінари та був активним учасником андеграундної сцени — його пісні звучали на авангардних рейвах, а вірші друкувалися в альманахах самоорганізованих поетичних фестивалів.
Він був ключовою постаттю для багатьох мандрівників, відкриваючи для них культуру автостопу та специфічний сленг і побут «вільних подорожей» (зокрема, поняття «виписки»). Друзі згадують його як людину «без шкіри» — надзвичайно щирого, іноді безпосереднього, як дитина, але завжди готового прийти на допомогу навіть малознайомим людям.
Восени 2024 року Сергій, будучи в лавах ЗСУ, загинув у бою з російськими окупантами. Його смерть стала величезною втратою для тих, хто цінував у ньому справжність, моральність та здатність бути собою всупереч будь-яким обставинам.



