БІОГРАФІЯ
Василь Дорошенко народився 21 квітня 1995 року в селі Тязів поблизу Івано-Франківська в родині з глибокими традиціями — його бабуся Марія Дорошенко очолювала місцеву школу, де він блискуче закінчив навчання з відзнакою у 2010 році. З дитинства вирізнявся лідерськими якостями, любов’ю до історії, подорожей і читання, що формувало його як активного патріота та громадського діяча. Закінчив Івано-Франківський державний коледж технологій та бізнесу за спеціальністю «Фінанси та кредит» у 2013 році, згодом навчався на програмі з історії Гуманітарного факультету Українського католицького університету (УКУ) у 2015–2017 рр. та заочно здобував юридичну освіту в Національному університеті «Львівська політехніка».
Восени 2014 року став активістом Євромайдану, демонструючи відданість ідеалам свободи. Того ж року вступив до Пласту, де швидко став виховником: з 2015 по 2017 рр. опікувався новацьким роєм «Динозаврики» гнізда ч. 49 «Прайд» станиці Івано-Франківськ, проводив вмілості «Актор» та «Орігамі» в таборах, надихаючи молодших пластунів прикладом та енергією. Працював у книгарні «Є» у Львові, де просував українську літературу, волонтерив у ГО «Зелена Коробка» (логістика та продажі, 2020–2021 рр.) та «Тарілка», належав до товариства історичних реконструкторів «Орден Паладинів» у Львові, де вивчав українське середньовіччя. Брав участь в археологічній експедиції в заповіднику «Ольвія» на Миколаївщині, поєднуючи захоплення історією з практичною діяльністю.
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт у складі 45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ. З лютого 2023 року перейшов до 3-ї окремої штурмової бригади (3 ОШБр), де позивний «Паладін» відображав його лицарську натуру та досвід реконструктора. Воював на Бахмутському напрямку, вражав і мотивував навіть досвідчених бійців харизмою, оптимізмом та лідерством — побратими згадують, як він надихав у найгарячіших боях, ділився знаннями з історії та тактики. У травні 2023-го отримав поранення, але після реабілітації повернувся в стрій, не вагаючись.
13 серпня 2023 року Василь Дорошенко героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Кліщіївка на Бахмутському напрямку, обороняючи Україну від російських окупантів. Похований 17 серпня в рідному селі Тязів за участю пластунів, побратимів та громади Прикарпаття. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (мати отримала нагороду від представників командування), «Залізним Пластовим Хрестом» від Пласту. На Прикарпатті провели прощання, де тисячі людей вшанували його як символ незламності — від шкільного випускника до фронтового лицаря. Його історія стала частиною пам’яті про героїв, які поєднували волонтерство, освіту та службу.
