БІОГРАФІЯ
Віталій Вадимович Пивоваров народився 1 червня 1984 року в Житомирі. Закінчив Житомирську гуманітарну гімназію № 23, після чого здобув вищу освіту на історичному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка. Працював над дослідженням історії освіти, у 2010 році опублікував ґрунтовну наукову статтю про становлення чоловічої гімназійної освіти в Житомирі в XIX столітті. Навчався в аспірантурі на кафедрі історії України.
Працював провідним та головним спеціалістом у Державному архіві Житомирської області, згодом — в Управлінні сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації. Останнім місцем його цивільної роботи була Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича, де він обіймав посаду секретаря. Віталій мав глибоке захоплення книжками, збирав власну букіністичну колекцію, цікавився історією сталінських репресій. Окрім цього, займався низовим активізмом: допомагав безхатькам, брав участь у DIY-культурі, прибирав вулиці та був регулярним донором крові. Друзі та рідні згадують його як інтелігентну, скромну людину із надзвичайно загостреним почуттям справедливості.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення допомагав облаштовувати блокпости у Житомирі, а вже 3 березня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, хоча мобілізації не підлягав. Спочатку служив солдатом-санітаром і виносив поранених з поля бою, згодом перейшов до підрозділу спецпризначення. У серпні 2022 року дістав поранення середньої важкості на Херсонщині, але після лікування приховав це від родини і повернувся на фронт. Навіть на передовій намагався відвідувати місцеві бібліотеки в кожному населеному пункті.
Загинув 3 січня 2023 року у запеклих боях за Бахмут на Донеччині.
Похований на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. У нього залишилися батьки та сестра Тетяна.
