БІОГРАФІЯ
Владислав Скорюков народився в місті Миколаєві. Його батько помер, коли Влад був ще дитиною, тому його вихованням займалася матір. Згодом родина оселилася у селі Лимани на Миколаївщині. Після закінчення середньої школи Владислав вирішив не продовжувати офіційне навчання, а натомість присвятив себе родині та праці на землі. Разом із мамою вони вели велике домашнє господарство та доглядали чималий город, що забезпечувало їхній побут.
Попри простий сільський устрій життя, Владислав був надзвичайно глибокою, філософською та всебічно обдарованою творчою людиною. Він писав власні вірші та музичні композиції, чудово грав на гітарі, захоплювався спортом і серйозно займався карате. Ще однією пристрастю Влада було малювання, кінематограф (особливо жанр фантастики) та любов до тварин. Чоловік мав унікальне хобі — створював рукописні книги з вигаданими всесвітами та персонажами, власноруч роблячи до них деталізовані замальовки та розмальовки, а також мав саморобний мультиплікатор. Через природну сором'язливість і скромність Владислав не прагнув публічності чи комерційного успіху, неохоче показував свої роботи навіть найближчим, тож його творчий доробок у вигляді наповнених зошитів тривалий час залишався сімейною таємницею. Друзі згадують його як світлу, добру, цікаву особистість, чиї крилаті вислови назавжди закарбувалися в пам'яті оточуючих, та як людину, котра завжди першою поспішала на допомогу іншим.
З початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році село Лимани опинилося під постійними ворожими ударами. Хвилюючись за безпеку рідних, сестра Лариса забрала літню матір до Миколаєва. Проте Владислав наввідріз відмовився залишати рідну домівку та свою землю, яку палко любив, і залишився в селі господарювати самотужки.
10 червня 2022 року російська армія здійснила черговий жорстокий обстріл житлового сектору села Лимани із застосуванням заборонених касетних боєприпасів. Один із касетних снарядів розірвався поруч із Владиславом. Внаслідок жахливого вибуху 50-річному чоловікові відірвало ноги, отримані поранення виявилися смертельними. Родинний будинок Скорюкових у селі Лимани згодом було вщент зруйновано російськими обстрілами.
У Владислава залишилися 74-річна матір, рідна сестра Лариса та племінник.
