Борис
Асєєв

Позивний «Укроп»

Дата і місце народження:

21 червень 1968

м. Київ

Дата і місце смерті:

25 грудень 2022

с. Кліщіївка, Бахмутський район, Донецька область

Військові нагороди:

Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Медаль «За жертовність і любов до України» (ПЦУ)

Нагрудний знак КМР «Честь. Слава. Держава» (посмертно)

БІОГРАФІЯ

Борис Борисович Асєєв народився у Києві. В дитинстві закінчив художню школу, чудово малював від руки, писав вірші. Вищу освіту здобув у Національному університеті фізичного виховання і спорту України (кафедра східних єдиноборств), професійно займався ушу. Брав участь у міжнародних змаганнях у Китаї, де виборов 2-ге місце. Працював графічним дизайнером та фахівцем із поліграфії.

Разом із дружиною, фотографкою-документалісткою Русею Асєєвою, розробляв дизайн і макети для соціальних та медичних проєктів (паліативна допомога, дитяча онкологія).

Брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. У ніч проти 20 лютого 2014 року тримав лінію оборони біля Будинку профспілок. Уранці того ж дня під час підйому вулицею Інститутською дістав два важкі вогнепальні поранення правої ноги від бійців спецроти «Беркут». Лікувався під псевдонімом у клініці «Борис».

У 2014–2015 роках добровольцем брав участь в АТО (позивний «Укроп») у складі батальйону «ОУН», воював у селищах Піски та Веселе під Донецьком. Після повернення до цивільного життя став інструктором із загальновійськової підготовки в ГО «Український легіон».

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року увійшов до складу ДФТГ «Легіон Д», брав участь в обороні Київщини на Бориспільському напрямку. Згодом мобілізувався до ЗСУ, пройшов вишкіл і став снайпером 23-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади.

У грудні 2022 року підрозділ перекинули під Бахмут. Загинув на Різдво, 25 грудня 2022 року, поблизу села Кліщіївка внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, закривши собою побратима Дмитра Бабешу («Норда»).

Похований поруч із побратимом на Бортницькому кладовищі у Києві. Залишилися дружина Руся та прийомний син Платон.

ТВОРИ

  • Образотворче мистецтво та дизайн: художня графіка, малюнки, розробка поліграфічного дизайну та макетів для благодійних і паліативних проєктів.
  • Література: авторська поезія.
  • Пам'ять: снайперська гвинтівка Бориса «Хільда» була передана дружиною іншим бійцям на фронт; метал із зібраних гілізм Бориса використано для відливання дзвона «Укроп» у межах міжнародного мистецького перформансу «Битва та тиша».

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

  • 2-ге місце на міжнародних змаганнях з ушу (Китай)
’’

Антон ніколи не боявся смерті, він боявся прожити життя поза гідністю…

зі спогадів про воїнів-інтелектуалів

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramxx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)