БІОГРАФІЯ
Дмитро Щурик народився 1996 року в селі Княгининок на Волині. Згодом навчався у Рокитнівському ліцеї №38. Професійну освіту здобув у Луцькому кооперативному фаховому коледжі за спеціальністю «Товарознавець», після чого продовжив навчання у Львівському торговельно-економічному університеті. Пройшов строкову військову службу в Києві. Оселившись у місті Рожище Волинської області, Дмитро виховував маленьку доньку та працював на місцевій автомийці. Головним захопленням його життя були автомобілі — чоловік щиро любив подорожувати та мріяв відкрити власний автосервіс.
У березні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Дмитро долучився до лав Збройних Сил України. Служив на посаді електрика-моториста інженерно-маскувального відділення інженерно-маскувального взводу інженерно-позиційної роти інженерно-позиційного батальйону. Виконував бойові завдання на першій лінії оборони, займаючись зведенням фортифікаційних укріплень. Навіть на передовій Дмитро знаходив місце для творчості, висловлюючи свій біль та бойовий дух через поезію: у квітні 2022 року він написав свій відомий вірш про початок війни та незламність українських «козаків». Дружина Ірина згадує його як сміливого, чесного чоловіка, який завжди посміхався, вірив у невідворотну Перемогу та був надійною опорою для всіх навколо.
6 грудня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання з обладнання позицій біля села Предтечине (Предтечне) Костянтинівської громади Донецької області підрозділ Дмитра потрапив під щільний артилерійський обстріл противника. Отримані воїном поранення виявилися несумісними з життям. Захиснику назавжди залишилося 26 років.
Дмитра Щурика поховали з військовими почестями на Алеї Слави у місті Рожище. У Рожищенській громаді у зв'язку із загибеллю земляка оголошували триденну жалобу. У червні 2023 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету, та самовіддане виконання військового обов’язку солдат Дмитро Щурик був удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У Героя Небесного війська залишилися батьки, сестра, кохана дружина Ірина та малолітня донечка.
