БІОГРАФІЯ
Володимир Федотов народився в місті Потсдам (Німеччина). Згодом родина переїхала на Хмельниччину, де у 1997 році Володимир закінчив Ізяславську середню школу № 1. У 1997–1998 роках проходив строкову службу у Внутрішніх військах МВС України. Навчався в Кам’янець-Подільському училищі культури за спеціальністю кіно/фото/відеооператор (1999). У 2000 році вступив на філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, а протягом 2004–2006 років студіював культурологію в Центрі гуманітарних досліджень ЛНУ. Брав активну участь у студентському житті, був співавтором самвидаву та надавав матеріали для видань з археологічних досліджень університету.
Працював у сфері журналістики та видавничої справи: був кореспондентом газет «Партнер» та «Подільські новини», редактором газети «Майдан». Володимир був незалежним дослідником, краєзнавцем, популяризатором історії та боролася за порятунок пам’яток культури Заславщини. Автор понад сотні публікацій у пресі та українській «Вікіпедії». Написав визначальну статтю-дослідження про Пересопницьке Євангеліє, зібрав і впорядкував поетичну спадщину Герася Соколенка, оприлюднив спогади отця Семена Гаюка. У 2003 році долучився до створення Ізяславського районного історико-краєзнавчого музею. Був засновником ГО «Товариство культурної спадщини "Заслав’є"», співзасновником ГО «Фонд Заславщини», координатором волонтерської групи «Ізяслав Армія SOS», брав участь у декомунізації та ініціював встановлення меморіальних дощок воїнам УНР та пам'яткам міста. Учасник громадських рухів «За правду!», «Спротив», «Пора» та Революції Гідності.
24 лютого 2022 року добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України через Шепетівський РТЦК. Служив у підрозділах ДШВ ЗСУ, здобув фах оператора ПТРК на Житомирщині. З 2023 року обіймав посаду кулеметника-сапера інженерно-саперного батальйону (солдат, 2-ге інженерно-саперне відділення). Наприкінці 2023 року пройшов військове навчання за кордоном, після чого виконував бойові завдання на сході України.
Володимир Федотов загинув 20 листопада 2024 року на Донеччині під час ведення бойових дій унаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Похований на Алеї почесних поховань міського кладовища в м. Ізяслав.
У Володимира залишилися мати та сестра.
