logo
search

пошук

Гліб
Бабіч

Позивний «Лєнтяй»

Дата і місце народження:

2 березень 1969

м. Миколаїв

Дата і місце смерті:

28 липень 2022

м. Ізюм, Харківська область

Видатні твори:

Військові нагороди:

Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2015, посмертно)

Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)

Орден «Честь і слава» (2015, посмертно) від громадськох волонтерської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“»

Орден «Народний Герой України» (посмертно, 2016)

БІОГРАФІЯ

Гліб Бабіч народився 2 березня 1969 року в Миколаєві. Його батько – видатний кораблебудівник, журналіст та автор низки книжок про будівництво радянськіх авіаносців, мати стоматолог. Він почав писати вірші з самого дитинства, за спогадами його батьків, вже в 2-3 класі їх накопичилося стільки, що вони стали відправляти їх в дитячі газети для публікації. Поезія та піснярство було для нього всім, і він не полишав роботи над віршами та текстами пісень і на фронті.

Поет став на захист України ще в 2014 році, в часи анексії Криму та початку АТО. Протягом п’яти років, до 2019 він проходив ротації на Сході на посаді командира взводу 10-ї ОГШБР, після чого був звільнений за станом здоров’я. Після звільнення зі служби він не полишив допомагати війську, ставши активістом ГО «Справа громад», а також одним із співзасновників волонтерської ініціативи «Res_Publica. Брати по зброї». В 2022 році він повернувся до лав Збройних Сил, долучившись до Сил територіальної оборони міста Києва. Приймав активну участь у відбитті повномасштабного вторгнення і загинув неподалік від Ізюма 28 липня того ж року.

Творчий доробок Гліба Бабіча налічує понад півтисячі віршів та пісень української та російською мовами. Надрукованою є лише одна його збірка поезій «Вірші та пісні» в 2021 році. В 2023 році у видавництві «Білка» надрукували перевидання цієї збірки «Вірші та пісні. Спогади друзів», куди також включені 24 спогади від рідних та близьких поета і всі поезії перекладені українською. Слова його поезій та пісень можуть бути знайомі вам по творчості гурту Kozak System. Для них Гліб Бабіч загалом написав сім пісень: «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» та «Не покинь».

Його пам’ять вшанували одразу два міста – Миколаїв, де він народився та Київ, де він прожив значну частину свого життя. В обидвох містах є вулиця названа на його честь. У 2022 році видавництво «Білка» заснувало конкурс воєнної поезії пам'яті Гліба Бабіча.

ТВОРИ

  • «Вірші та пісні», 2021 р.
  • «Вірші та пісні. Спогади друзів», 2023 р (посмертне доповнене видання)
’’

Чудова країна не з’явиться просто відразу.

’’

Роки війни – це найбільш щирі й чесні та осмислені роки мого життя. Чиста совість і повне розуміння сенсів. Я свідомо провів межу між своїм минулим і нинішнім. Я зрозумів, що все моє попереднє життя не вартує нічого, як порівняти із загрозою залишитися на руїнах країни під владою сусідів-відморозків або їхніх «представників-колаборантів».

УРИВКИ З ТВОРІВ

«Не схиливши в покорі коліна,

Не піддавшись брехні і прокльонам,

Посміхається Богу моя Україна –

В камуфляжному вбранні мадонна.»

«Ніч. Під хрестом – пустеля. Люди пішли із фан-зон.

Ми вже давно не молимось – робимо «білий шум».

Як небудь ще спробуємо: хрест понести разом.

Ти не забудь воскреснути, дуже тебе прошу!»

«Як до безногого бійця,

Прийшов босоніж Син Творця,

Ступав по гільзам через дим,

А дим, як німб, летів за ним.


Боєць його не впізнавав,

В гарячці братом називав,

Просив води та глянуть там,

Чого так холодно ногам.»

title

© 2024 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramx

Де ваша література?

logo
0
search