Лідія
Родителєва-Процик

Дата і місце народження:

11 травень 1949

с. Пустогород, Глухівський район (нині Шосткинський район), Сумська область

Дата і місце смерті:

18 листопад 2024

м. Глухів, Сумська область

БІОГРАФІЯ

Лідія Родителєва-Процик народилася в селі Пустогород на Сумщині. Отримала фах закрійниці верхнього, чоловічого та дитячого одягу в Кролевецькому вищому професійному училищі та Сумському вищому професійному училищі будівництва та дизайну. Багато років працювала за спеціальністю на Глухівському райкомбінаті, у селі Горіле та у місцеві швейній майстерні. Також працювала у сільській бібліотеці. Паралельно здобула освіту в Глухівському педагогічному інституті (нині НПУ ім. О. Довженка) та Харківському фінансово-економічному інституті.

Вірші почала писати ще під час навчання в школі. Була активною учасницею літературного життя регіону та регулярною гостею поетичних заходів у Глухівській публічній бібліотеці. У 2007 році світ побачила її дебютна збірка ліричної поезії «Від серця – до серця», а у 2019 році вийшла друга книга — «Стежками долі». Твори поетеси публікувалися в місцевій пресі та альманаху «Українська хвиля», а глухівська композиторка Марія Воропай створила кілька пісень на її тексти.

Восени 2024 року через постійні російські обстріли рідного села Пустогород Лідія Григорівна переїхала до Глухова й оселилася в гуртожитку медучилища.

Лідія Родителєва-Процик загинула 18 листопада 2024 року внаслідок влучання російського БПЛА в будівлю гуртожитку. Рукописи її невиданих книг згоріли під час пожежі. Тривалий час поетеса вважалася зниклою безвісти, її загибель офіційно підтвердили за результатами ДНК-експертизи у червні 2026 року. Похована 25 червня 2026 року в Глухові.

У неї залишилися донька Людмила, троє онуків, п'ятеро правнуків та сестра.

ТВОРИ

  • Збірка поезій «Від серця – до серця» (2007)
  • Збірка поезій «Стежками долі» (2019)
  • Публікації у місцевій пресі та літературному альманаху «Українська хвиля»

ЦИТАТИ

  • «Мама була дуже вмілою закрійницею, шила наряди для наречених та випускниць. До неї їхали звідусіль, адже її вироби були дуже якісними і красивими... Мама так хотіла вчитись, що ходила пішки 5-6 кілометрів до траси, аби поїхати на навчання... Мамі було 75-ть, у неї було ще дуже багато планів, ще скільки ненаписаних рядків, скільки невиданих книг, її рукописи згоріли там, у гуртожитку…», — донька Людмила.
  • «Лідія Григорівна була активним учасником всіх поетичних та літературних заходів, які проводилися Глухівською публічною бібліотекою. Її виступи, її поезії завжди викликали захоплення і позитивні емоції у слухачів... Поезії Лідії Процик є в бібліотеці і будуть завжди звучати на літературних вечорах», — керівниця Глухівської публічної бібліотеки Тамара Привалова.
title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramxx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)