Микола
Джус

Микола зростав у селі Негівці. Його змалечку вирізняла особлива спостережливість та неординарність думок. До повномасштабної війни він встиг здобути фах машиніста-тракториста та професію кінолога під час служби в Нацгвардії. Обожнював собак; його вірна улюблениця фокстер'єр Багіра ще довго після поховання приходила на могилу господаря.

Микола був справжнім мандрівником — любив пізнавати світ, але в об’єктиві його камери завжди були пейзажі, а не він сам. Мріяв про власну справу у сфері фермерства. 24 лютого 2022 року, перебуваючи за кордоном, він без вагань повернувся в Україну. Спершу допомагав батькові з технікою в полі, а згодом став на захист країни. Пройшов навчання у Великій Британії. Служив командиром розвідувального відділення на Запорізькому напрямку. Загинув 25 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання.

За натурою Микола був мрійником та фантазером із власним непохитним життєвим девізом: «Якщо я так вирішив, значить по-іншому ніяк». Багато читав — від пригодницьких романів до наукової літератури.

Вже після його загибелі родина відкрила для себе його найбільшу таємницю: Микола писав книгу. Про це знала лише його сестра, а батьки дізналися фактично в день похорону. Твір залишився у вигляді рукописів, що відображають його неординарне бачення світу.