Тарас
Сич

Позивний «Дід»

Дата і місце народження:

30 березень 1966

м. Вінниця

Дата і місце смерті:

13 лютий 2015

біля м. Дебальцеве, Донецька область

Військові нагороди:

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

БІОГРАФІЯ

Закінчив вінницьку староміську школу № 11, Вінницький політехнічний університет. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗС СРСР. Був закоханий у вірші та книги, обрав професію бібліотекаря — працював завідувачем бібліотеки-філії № 17. Також був представником неформального руху хіпі. Останні роки працював будівельником, у вільний час ремонтував монастир — безкоштовно. 

Активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував тричі на день — сам — для 37 осіб. Після ротації не захотів залишати побратимів і повернувся до частини (хоч мав вади здоров'я). 

Загинув 13 лютого під час мінометного обстрілу, вчиненого терористами біля Дебальцевого — снаряд розніс кухарський намет. Тіло шукали місяць, у березні 2015-го відшукали в Дніпропетровську.

28 червня 2015 року у Центральному парку Вінниці пройшов фестиваль польової кухні пам'яті Тараса Сича. Фестиваль став традиційним і проводиться щороку на День Конституції.

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)