Олександр
Степанищев

Олександр Степанищев народився на Вінниччині, у селі Колюхів. Здобув середню освіту та одразу пішов працювати. Був різноробочим на будівництві. Близько 10 років захоплювався нумізматикою. Поет, написав багато віршів.

Відзначився під час боїв, що розпочалися після повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022). Служив старшим стрільцем-оператором 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Під час масованого російського обстрілу витягнув з-під щільного вогню 5-х побратимів і організував транспортування ще 4-х важкопоранених воїнів. Двічі був поранений, але навіть попри це продовжував командувати позицією. 5 травня 2024 ворог вів безперервний обстріл позицій батальйону. Олександр Степанищев відповідав за оборону однієї з них, особисто знищив 5-х противників і брав участь в евакуації поранених, але внаслідок одного з обстрілів загинув. В Олександра залишились мама Неля Павлівна, цивільна дружина Василина, син Тимофій, сестри Валентина та Олена, племінники Олександр та Андрій, племінниці Анастасія та Богдана.

• Велика кількість ліричних та патріотичних віршів (рукописи та творча спадщина зберігаються у родині).