БІОГРАФІЯ
Олександр Талімонов народився 24 жовтня 1981 року на Житомирщині. У ранньому дитинстві разом із матір'ю переїхав на її батьківщину — до села Угорники, що нині входить до Івано-Франківської міської громади, де й пройшло все його свідоме життя. Олександр закінчив Івано-Франківську загальноосвітню школу № 15 (нині ліцей), після чого вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання. Спорт завжди посідав важливе місце в його житті, загартовуючи характер. Окрім того, Олександр мав творчу натуру: захоплювався музикою, володів словом, час від часу писав ліричні вірші та складав поетичні вітання для близьких. Мав велике коло друзів, для яких залишався безвідмовним товаришем, готовим будь-якої миті прийти на допомогу.
У 2014 році, коли Російська Федерація розпочала гібридну агресію на сході України, Олександр без вагань зробив свій вибір. Він приєднався до лав Збройних Сил України та вирушив у зону проведення Антитерористичної операції (АТО), де брав безпосередню участь у бойових діях, за що згодом був відзначений державною медаллю.
З початком повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року досвідчений воїн знову одним із перших з'явився до військкомату. Проводжаючим рідним та односельцям він впевнено повторював: «Чекайте нас з перемогою! Перемога буде за нами». Олександр служив на посаді старшого розвідника у 7-му окремому стрілецькому батальйоні ЗСУ. Побратими згадують його як харизматичного, прямолінійного, запального, але водночас надзвичайно справедливого, життєрадісного та безстрашного бійця, з яким було надійно виконувати найризикованіші бойові виходи. Його донька Яна наголошувала, що батько палко любив Україну, ніколи не тримав думки про виїзд за кордон і був уособленням справжнього чоловіка.
15 вересня 2022 року під час виконання складного бойового завдання поблизу села Пристін Куп'янського району Харківської області розвідувальна група Олександра потрапила під щільний мінометний обстріл противника. Старший солдат Талімонов зазнав важких уламкових поранень у ділянку серця та легень, які виявилися смертельними. Організм воїна зупинився на місці бою. Йому було 40 років.
Поховали Героя з військовими почестями на кладовищі у рідному селі Угорники на Прикарпатті. За вагомий внесок у захист держави Олександр Талімонов був посмертно нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям». 2 квітня 2024 року в Івано-Франківську на фасаді ліцею № 15, де колись навчався захисник, урочисто відкрили інтерактивну меморіальну дошку на його честь.
У Олександра залишилися літня матір та дві доньки (зокрема донька Яна).
