Тарас
Козлишин

Позивний «Карай»

Дата і місце народження:

24 травень 1980

м. Рівне

Дата і місце смерті:

26 лютий 2022

м. Київ

БІОГРАФІЯ

Тарас Миколайович Козлишин народився в Рівному. Здобув освіту за фахом «Міжнародне країнознавство» у Рівненському інституті слов'янознавства та магістратуру в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Навчався у Вюрцбурзькому університеті Юліуса Максиміліана в Німеччині. Працював у Національній службі посередництва та примирення, а пізніше — у сімейному бізнесі.

Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З 2015 року брав участь в АТО на сході України як рядовий, кулеметник та розвідник Добровольчого батальйону ОУН (зокрема у Пісках та Кримському), здобув досвід аеророзвідки, співпрацював із 93-ю ОМБр. З листопада 2015 року очолював резервну сотню «ОУН-Прикарпаття», із серпня 2016 року обіймав посаду заступника голови проводу Добровольчого Руху ОУН з політичних питань. Був ведучим на радіо «Голос Донбасу», організовував фотовиставки про війну та благодійні забіги.

Писав вірші та публіцистику. Наприкінці 2023 року в Рівному було презентовано його книжку «Я не за мир — я за перемогу».

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року знову зі зброєю в руках став на захист України. Загинув 26 лютого 2022 року внаслідок важкого поранення, отриманого під час бою з російськими окупантами поблизу станції метро «Берестейська» в Києві.

Похований 1 березня 2022 року на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному. На його честь перейменовано вулицю в рідному місті.

У Тараса залишилися дружина Олеся, троє дітей, батьки та сестра.

ТВОРИ

  • Книга публіцистики та спогадів «Я не за мир — я за перемогу» (видана посмертно, 2023 р.)
  • Авторські фотовиставки, зокрема «Добровольчий батальйон ОУН: два роки війни» (2016 р.)
  • Авторська поезія та радіоефіри (архів Добровольчого Руху ОУН та радіо «Голос Донбасу»)

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

  • Почесний громадянин міста Рівного (22 серпня 2022 р., посмертно)
’’

У сильного тата є слабкість — це діти. У мужнього тата є страх за дитя. Кожен татусь вміє мліти, радіти, Заради дитини віддати життя…

Тарас Козлишин (з власного вірша, 2016 р.)

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramxx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)