Юрій Лущай

Позивний «Лукас»

Дата і місце народження:

10 лютий 1982

м. Краматорськ, Донецька область

Дата і місце смерті:

28 березень 2024

поблизу с. Іванівське, Донецька область

БІОГРАФІЯ

Народився 10 лютого 1982 року в Краматорську. За освітою історик, випускник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Спеціалізувався на медієвістиці: історії Київської Русі, слов’янознавстві та джерелознавстві. Працював над кандидатською дисертацією, був автором десятків наукових статей. Окрім науки, Юрій був одним із найактивніших українських вікіпедистів — створив близько 300 статей та адміністрував проєкти.

Писав поезію (римовану та білий вірш) і прозу. Мріяв видати авторську збірку казок. Після початку повномасштабного вторгнення перевіз родину на Закарпаття, а 30 січня 2023 року добровільно долучився до лав Збройних сил України.

Служив стрільцем. Воював у найгарячіших точках Донеччини: у Нью-Йорку, поблизу Бахмута, Кліщіївки та Андріївки. Загинув 28 березня 2024 року під час російського ракетного обстрілу поблизу села Іванівське, що неподалік Бахмута. Протягом короткого часу вважався зниклим безвісти. Похований у селі Великі Лучки на Закарпатті.

ТВОРИ

  • Збірка віршів «У серці моїм Україна»
  • Наукові дослідження з історії Давньої Русі та слов'янських народів
  • Цикл прозових казок (готувався до друку)
  • Понад 300 статей в Українській Вікіпедії
’’

Українській народе, про нас ніколи не забувай — / Своїми пораненими тілами ми в окопах закрили тил.

’’

Боже, спаси наші душі, бо тіло ніхто не спасе, / У кровавій бій нас посилають, у саме пекло йдемо, / Ніхто з нас навіть не знає, чи в цей раз пронесе...

’’

Ніхто не забере у тебе надію жити, / Навіть якщо прийдеться окопи рити.

ПОЕЗІЯ

"А що тобі сниться воїну мій?"

Під гуркіт артилерії хоч би подрімати,

Та рідним сказати, що ти живий,

Незважаючи на дощ із снарядів.

Тобі присниться не пекло цієї війни,

А любляча родина, що осталась вдома,

Важко дивитись спокійні та мирні сни,

Коли все ще попереду і підходить втома.

"А що тобі сниться воїну мій?"

Ледве схиливши голову на зброю.

У холодному окопі чекаючи на бій,

Я знаю, що ти підеш слідом за мною.

Пройти можна багато кілометрів,

Але так і не знайти вірного друга,

Підтримка в бою краще за аргументів,

Не є перешкодою удвох вийти за смугу.

— 19 березень 2024


Боже, спаси наші душі, бо тіло ніхто не спасе,

У кровавій бій нас посилають, у саме пекло йдемо,

Ніхто з нас навіть не знає, чи в цей раз пронесе,

Або під дощем куль та снарядів загинемо.

Боже, спаси наші душі, бо останні залишились хвилини,

У подиху тільки пам’ять про колишні щасливі дні,

Важко дивитись, коли помирає близька тобі людина,

Але бій ніяк не вщухає і треба до кінця дійти.

Боже, спаси наші душі, та із пекла забери в рай,

Ми за свободу боролись скільки було наших сил,

Українській народе, про нас ніколи не забувай —

Своїми пораненими тілами ми в окопах закрили тил.

—  30 січня 2024


Звернення молодої дівчини до Лади

Ой ти, Ладо, діточок у дім принеси,

Щоб я пісню колискову їм співала.

Ой ти, Ладо, мене від вдівства захисти,

Щоб у хаті весела музика грала.

Хай любов та злагода в сім’ї живе.

Хай же смуток і туга від нас іде.

Цю молитву, вітер, віднеси до Лади,

Про моє прохання дай їй знати!

— 8 грудня 2004

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramxx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)