БІОГРАФІЯ
Дмитро Андрущенко народився 8 березня 1982 року в селі Острійки на Київщині, де провів дитинство й усе своє подальше цивільне життя. Після закінчення школи вступив до Білоцерківського професійно-технічного училища №13, де здобув спеціальність кухаря-кондитера. Згодом пройшов строкову службу в армії. Попри наявність кулінарної освіти, професійно у цій сфері не працював: разом із товаришем Дмитро заснував провайдерську компанію й самостійно прокладав та налаштовував інтернет-мережі у кількох районах Київської області.
Рідні згадують Дмитра як справедливу, романтичну й надзвичайно творчу людину з широким колом інтересів. Він захоплювався новітніми технологіями, штучним інтелектом, нейромережами та психологією. Також мав великий хист до кулінарії — створював для родини складні кондитерські шедеври (зокрема, багатоярусні торти). Окрім цього, Дмитро писав вірші, складав для своїх дітей казки про драконів і фей, а для маленької доньки написав авторську колискову.
Захищати Україну чоловік прагнув ще у 2014 році, проте тоді не зміг долучитися до війська через сімейні обставини. У перший же день повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, він пішов на фронт добровольцем. Перебуваючи на передовій, Дмитро виконував обов'язки снайпера, стрільця та розвідника у складі 135-го окремого батальйону територіальної оборони (135 бригада ТрО).
Старший солдат Дмитро Андрущенко загинув 20 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кліщіївка на Донеччині (Бахмутський напрямок).
Поховали захисника у рідному селі Острійки поруч із могилою батька. У Дмитра залишилися матір, брат (який служить у лавах Національної гвардії України), дружина Олександра, а також син та донька. Наразі рідні зареєстрували петицію про присвоєння Дмитру посмертного звання Героя України.
