БІОГРАФІЯ
Народилася в Білорусі, проте більшу частину свого життя прожила на Вінниччині. За професійною освітою була ветеринаркою. У 2019 році оселилася в Гостомелі на Київщині, де працювала в клінінговій компанії. Інна мала тонку й творчу натуру: глибоко любила природу, захоплювалася вирощуванням квітів, опікувалася тваринами, щиро любила поезію та сама писала вірші.
З першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну Інна разом із сусідами була змушена шукати притулку в підвалі житлового комплексу «На Прорізній». У сховищі перебувало 35 людей, серед яких 10 дітей. За кілька днів житловий комплекс окупували російські військові, заблокувавши людей у підвалі. Цивільні опинилися в заручниках без тепла, світла, води та зв'язку. Російські солдати дозволили людям виходити на подвір'я для приготування їжі на багатті лише тоді, коли у сховищі повністю закінчилися запаси харчів.
Точна дата трагедії залишається невідомою, встановлено лише, що це відбулося в березні 2022 року. Інна разом із сусідкою готувала їжу на вогнищі біля будинку, коли розпочався черговий обстріл. Один із ворожих снарядів розірвався поруч — Інна загинула на місці від уламкового поранення в голову. Їй був 51 рік.
Через неможливість вивезення тіла в умовах окупації, сусіди тимчасово поховали Інну просто біля під’їзду будинку. На початку квітня 2022 року, після визволення Київщини Збройними силами України, її єдиний син Богдан, який у цей час воював на Луганському напрямку, зміг отримати звістку про смерть матері. У квітні тіло Інни було ексгумовано, опізнано сином, кремовано та перепоховано у Києві.
