Вікторія
Амеліна

’’

Збувається мій найгірший страх: я всередині нового Розстріляного Відродження. Як у 1930-х, українських митців убивають, рукописи зникають, пам’ять стирається...

Дата і місце народження:

1 січень 1986

м. Львів

Дата і місце смерті:

1 липень 2023

в госпіталі в м. Дніпро

БІОГРАФІЯ

Народилась 1 січня 1986 року у Львові, в підлітковому віці емігрувала до Канади, однак повернулася в Україну. Здобула ступінь магістра комп'ютерних технологій у Національному університеті «Львівська політехніка». Працювала програмісткою та керівницею у міжнародних, проте у 2015 призупинила кар'єру заради письменництва.


У 2014 році Вікторія Амеліна дебютувала в літературі. Брала участь у літературних заходах і міжнародних фестивалях, серед яких: Форум Видавців у Львові, Міжнародний фестиваль оповідання «Intermezzo» у Вінниці, Запорізька Книжкова Толока, фестиваль «Read My World» в Амстердамі. Була членкинею Українського ПЕН та засновницею Нью-Йоркського літературного фестивалю, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі. Тексти Вікторії перекладались польською, чеською, німецькою, іспанською, нідерландською та англійською мовами. У 2024 році медіахолдинг Linkiesta та Український ПЕН оголосили про створення видавничого дому української та італійської літератури Vika, в пам’ять про Вікторію.


З початку російського вторгнення в Україну спочатку волонтерила локально, проте згодом доєдналася до громадської організації Truth Hounds, яка документує воєнні злочини росіян. Так були знайдені в с. Капитолівка поблизу Ізюма та видані щоденники закатованого і вбитого росіянами українського письменника Володимира Вакуленка.


27 червня 2023 року Вікторія разом із делегацією колумбійських журналістів потрапила під прицільний ракетний обстріл в центрі Краматорську. Внаслідок тяжких поранень 1 липня 2023 року померла в лікарні Мечникова у Дніпрі. 

ВІДЗНАКИ

  • Лавреатка національної премії «Коронація слова»
  • Короткий список премії «ЛітАкцент року»
  • Короткий список премії Міста Літератури ЮНЕСКО
  • Лавреатка Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського
  • Лавреатка премії Norwegian Authors Union Freedom of Expression Prized (посмертно)
  • Номінантка премії «Читомо» (посмертно)
  • Орден «За заслуги» III ступеня (посмертно)
  • Короткий список премії The Orwell Prize

ТВОРИ

  • «Синдром листопаду, або Homo Compatiens»
  • «Хтось, Або Водяне Серце» 
  • «Дім для Дома» 
  • «Е-е-есторії екскаватора Еки»
  • «Свідчення» — посмертна збірка віршів
  • У збірках та антологіях: «Це зробила вона», «Лялька», «Мости замість стін», «Що дасть нам силу?», «Ковчег „Титанік“. 20 есеїв про людство зразка 2020-го»
  • «Looking at Women, Looking at War» («Дивлячись на жінок, які дивляться на війну», завершена посмертно)
’’

А поки письменника читають, він живий.

в передмові до щоденника Володимира Вакуленка

ЦИТАТИ

«Повітряна тривога по всій країні
Так наче щоразу ведуть на розстріл

Усіх

А цілять лише в одного
Переважно в того, хто скраю

Сьогодні не ти, відбій»


«У весняне синє поле

Вийде жінка в чорній сукні

Імена сестер кричати

Наче птах в порожнє небо


Викричить усіх із себе

Ту, що відлетіла швидко

Ту, яка про смерть благала

Ту, що не спинила смерть

Ту, яка чекає досі

Ту, яка усе ще вірить

Ту, що сорок днів мовчить


Викричить їх всіх у землю

Наче біль засіє в полі

З болю та імен жіночих

Виростуть їй нові сестри

знов співатимуть життя


Ну а що вона, ворона?


А вона навік в цім полі

Бо лиш крик її й тримає

Всіх цих ластівок в повітрі


Чуєш, як вона гукає

Всі по черзі імена?»

title

© 2026 «Недописані». Усі права захищено

facebookinstagramx

Де ваша література?

logo
0
search

Військові

Категорії

Область народження

Рік загибелі

період років загибелі

(з року)

(до року)